Ми не знаємо, чи собаки ще переслідують Квітку уві сні. Протягом багатьох років гавкіт собак був частиною життя ведмедиці Квітки. Її крихітна клітка була розташована дуже близько до собачих будок. Це постійно їй нагадувало про нескінченні години, протягом яких собаки невпинно нападали на неї. Це виснажувало ще й психологічно (емоційно) та тримало ведмедицю в стані постійного страху.  

Два роки знадобилося, щоб позбавити Квітку від страждань. ЧОТИРИ ЛАПИ домовлялися з господарем, доки він не погодився передати ведмедя у безпечне місце. Потрібно було діяти швидко, ми побоювались, що власник може передумати.  

27 червня 2018 року Квітку нарешті врятували з мисливської станції в Теребовлі та перевезли у ВЕДМЕЖИЙ ПРИТУЛОК Домажир під Львовом. Тут Квітка розпочала нове життя: вона вільно може гуляти, лазити і купатися в природному середовищі. 

Згодом ми стали свідками того, скільки Квітка, мабуть, страждала, коли перебувала на мисливській станції. До того, як ведмедиця прибула у притулок вона була худа і виснажена. У новому оточенні ведмедиця почувається дуже комфортно, але важко передбачити, як швидко загояться її душевні рани. 

На жаль, короткий огляд Квітки перед транспортуванням допоміг виявити незадовільний стан здоров’я ведмедя. У неї майже не було м’язової маси через недоїдання та через крихітну клітку, площею чотири квадратні метри. У клітці, де проживала Квітка, майже не було місця для пересування. Але найбільше вразило ветеринара Марка Гелькеля з Інституту зоопарків і дикої природи імені Лейбніца (IZW) у Берліні, це стан її зубів. Роки кусання, гризіння клітки та погане харчування залишили явні сліди. Зуб зламався аж до самого нерва, утворилося гнійне запалення – важко уявити, який  біль довелося пережити ведмедиці. Після її приїзду в Домажир наш ветеринар Марк Гелькель одразу зробив невідкладну операцію та видалив їй хворий зуб. На щастя, вона перенесла процедуру краще, ніж ми очікували. Під постійною опікою нашої команди одужання пройшло настільки добре, що її можна було випустити у вольєр вже наступного дня. Тепер Квітка нарешті може проявити свої природні інстинкти. Це дуже тішить, коли ми бачимо, як вона грає на галявині, де вона повертається до життя, розцвітає, як квітка– далеко від жаху - собак, що гавкають.

Роками Квітка страждала на мисливській станції в Україні, вона не знала нічого, крім ув’язнення в своїй крихітній клітці, а потім зазнавали нестерпних страждань, коли на неї нацьковували собак. Проте час лікує, коли мила Квітка прибула до нашого притулку, у ведмедиці почали загоюватися і тілесні, і душевні рани.  

Сьогодні бура ведмедиця проводить свої дні в пошуках їжі в лісі, плаває у власному басейні. Нарешті вона живе життям, на яке заслуговує. Влітку, в теплі місяці, Квітка ласує своїм улюбленим смаколиком – кавуном!  

Вона така ніжна ведмедиця, важко уявити, які страждання вона переживала протягом багатьох років. Але сьогодні Квітка довіряє своїм доглядачам у притулку, слідує за ними від одного боку вольєру до іншого! 

В останній тиждень жовтня ведмедиця уже спала, і цього року вона перша серед ведмедів у ВЕДМЕЖОМУ ПРИТУЛКУ Домажир залягла у зимовий сон. Доглядачі притулку влаштували для неї барліг, і Квітка, не зволікаючи, пішла спати. 

Вона ділить свій вольєр із ведмедицею Манею, а оскільки в вольєрі є інший барліг, команда вважає, що Маня незабаром услід за Квіткою заляже у зимовий сон. 

ЧОТИРИ ЛАПИ побудували ведмежий притулок поблизу Львова. ВЕДМЕЖИЙ притулок Домажир наразі займає 15 гектарів і є житлом для ведмедів, які врятовані із жахливих умов утримання. Таким чином, ЧОТИРИ ЛАПИ допомагають українському уряду втілити в дію заборону на утримання ведмедів для цькування.