Бурі ведмеді є одинаками, і мандрують вони по певних обмежених територіях. У дикій природі вони можуть жити в межах від 25 до 30 років. Нижче знайдете цікаву інформацію про типовий рік у житті ведмедя - його репродуктивний цикл, цикл харчування та сон.

Шлюбний період для ведмедів починається в травні та червні. У цей період тварини відмовляються від самотнього способу життя. Як тільки самець знайшов відповідну самку, він повинен діяти обережно - спочатку він повинен завоювати її довіру. Якщо ведмедиця не приймає його залицяння, він може отримати по носі лапою. Якщо ж вона погодиться стати його “половинкою”, то вони певний час гуляють разом, поки не відбудеться процес спарювання. Тоді їхні шляхи розходяться, і вони обидва шукають потенційних нових партнерів. Таким чином, ймовірність запліднення значно збільшується.

Запліднені яйцеклітини не гніздяться в матці самиці до осені (доти, поки ведмедиця не впаде у зимовий сон) і починають розвиватися лише після того, як ведмедиця з'їла достатньо, і набрала достатньо ваги, щоб перезимувати. Саме тому більшість дитинчат народжуються взимку у лігві самиці. У неврожайні роки яйцеклітини іноді гинуть.

Ведмедики народжуються після закінчення терміну вагітності, десь приблизно за 180-270 днів. Новонароджені ведмежата голі, сліпі і беззубі і повністю залежать від матері. Потомство зазвичай складається з одного-трьох ведмежат, які важать близько 500 грамів при народженні, і довжиною близько 30 сантиметрів. Молоко матері, яке багате на жир, змушує ведмежат швидко рости: після чотирьох місяців вони вже важать від чотирьох до п'яти кілограмів.

Протягом наступних двох років вони дізнаються все про життя ведмедя від своєї матері. Вони з цікавістю досліджують своє оточення і роблять власні відкриття. Але вони завжди повертаються до матері, яка годує їх протягом всієї фази зростання. Протягом цього часу ведмедиця не готова до нового зачаття. Іноді це може викликати у самця, який має наміри до спарювання, бажання вбити її ведмежат, щоб зачати нове потомство. Тільки близько половини молодих ведмежат переживають перші три роки. Коли період зростання закінчується, мати жорстко відганяє своє потомство, особливо самців. Це відбувається для того, щоб захистити себе від інцесту, близько кровного спарювання. Самкам дозволяється залишатися на території на довший час.

Для ведмедів осінь – це час, коли вони накопичують жирову масу на зиму. У холодну пору року бурий ведмідь впадає у зимовий сон. Його організм переходить у режим спокою. Серце ведмедя тоді б'ється зі швидкістю лише восьми ударів на хвилину замість сорока. А температура його тіла падає приблизно на п'ять градусів. Ведмідь залягає у зимовий сон через те, що  в цю пору року йому важко знайти харчі.